Плюси та мінуси дерев’яних та пластикових плінтусів
Купивши квартиру і зробивши основні ремонтні роботи, ми приступаємо до останніх штрихів, одним з яких є встановлення плінтусів для підлоги.Сучасна різноманітність товарів приємно дивує, дозволяючи купити у квартиру варіант, який найкраще підходитиме за всіма технічними характеристиками та індивідуальними уподобаннями.
Види плінтусів
Дерев’яні
- З цільного масиву (тверді листяні породи або м’які хвойні). Один з найдорожчих і в той же час найбільш якісних різновидів, чудовий додаток до паркету класу люкс. Покриваються лаком чи екологічним воском.
Плюси: міцність та довговічність, екологічність, чудовий зовнішній вигляд.
Мінуси: не всі типи стійкі до вологи; деякі різновиди малопластичні та необхідний акуратний монтаж; висока ціна. - Шпоновані дерев’яні (основа (зазвичай із сосни), покрита тонким зрізом листяної породи) – чудово підходять для паркету та ламінату. За формою бувають прямі або «чобітком».
Плюси: на вигляд мало відрізняється від плінтусів з цілісних порід; понад 100 варіантів шпону; зносостійкість; екологічні матеріали; доступна вартість.
Мінуси: двошаровість плінтусів та можливість жолоблення при попаданні води між шарами; невисока стійкість до механічних ушкоджень. - Шпоновані фанерні (з основою з фанери та декоративним верхнім шаром з дерева). Волокна шарів розташовуються перпендикулярно, що робить таку плінтусу досить міцною, якщо вам потрібен бюджетний варіант, то саме такий різновид можна купити в квартиру. Єдиний значний недолік: менший рівень екологічності, через застосування більшої кількості клейових складів.
Пластикові
Здебільшого виготовляються з полівінілхлориду (ПВХ). Коли з технічної точки зору не можна використовувати дерев’яні плінтуси, наприклад, при високій вологості (у ванній) або у разі нерівностей на стінах, пластикові є приголомшливою альтернативою. Вони чудово підходять як для ламінату, так і для лінолеуму. Інша їхня важлива перевага – можливість сховати дроти, для цього існують спеціальні різновиди з кабель-каналами.
Плюси: висока стійкість до вологи; легка вага та еластичність; простота у кріпленні (немає необхідності у свердлінні, фіксується за допомогою спеціалізованої фурнітури); невисока ціна; відсутність складнощів у догляді.
Мінуси: слабка стійкість до механічних пошкоджень (можливість деформації під час ударів); у разі вибору неякісних виробів можуть виникнути проблеми з фіксацією.
Які бувають пластикові плінтуси?
Без кабелю-каналу. По конструкції є цільною або збірною планкою з м’якими краями. Вона настільки проста, що в деяких випадках навіть можливо закріплювати її на монтажний клей, проте рекомендована фіксація за допомогою дюбелів (на відстані 50 см один від одного), на які надіваються кліпси, а зверху – сама плінтус.
Із класичним каналом для кабелю. Мають основу (прикручується до стіни) з заглибленням під дроти і центральну планку, що від’єднується. Його недолік полягає в тому, що в помітному проміжку між планками може накопичуватися пил.
Розбірний (з верхнього та нижнього компонентів). Покращений варіант: дроти знаходяться між двома полицями. Для установки нижню частину прикручують до стіни і потім до неї приєднують верхню за допомогою фурнітури, яка тримається значно краще.
З молдингом та монтажною планкою. Якнайкраще імітує плінтуси з натурального дерева, зазори практично не видно. Конструкція являє собою цільний пластиковий корпус, що фіксується на стіні напрямної. Планка також кріпиться на дюбель.